- Ну що ж, можу вас привітати, в вас зародилося нове життя!
- Лікарю,… але ж я чоловік!!!
- Так??? Ну власне глистам це якось байдуже…

- Лікарю, дайте мені надію.
- Без проблем. Воля вмираючого – закон.

– Лікарю, у мене депресія.
– Ну що я можу Вам порадити… Найкращі ліки – поринути з головою в роботу!
– Але я замішую бетон, лікарю.

- Ало, лікарю, допоможіть. У моєї дружини голова болить і температура…
- Висока?
- Так, метр вісімдесят п’ять!

Попав мужик в лікарню. Медсестра приносить обід – кусочок хліба, четвертинку помідора, половину яйця, ложку каші. Мужик злобно дивиться на цей обід, потім кличе медсестру. Вона:
- Чого тобі?
- Марка поштова є у вас?
- А марка навіщо?
- Після обіду звик почитати що-небудь.

- Чому таргани живуть довше всіх?
- Бо в них немає лікарів.

- Лікарю, а ось і ми!
- Хто “ми”?
- Я і глисти!

У доктора на прийомі чоловік. Скаржиться на відсутність кайфу від зносин із дружиною. Доктор запропонував змінити позу, але виявилося, що практично усі пробували:
- А так пробували? А сяк пробували?
Коли запас висохнув, доктор підійшов до вікна, задумався і побачив, як на куті вулиці Жучку Бобик вирячує. Підкликає пацієнта і, показуючи на собак, пропонує йому їхній спосіб. Чоловік іде. Через тиждень із квітами і подарунками він входить до доктора і радісно повідомляє, що все прекрасно. Доктор запитує:
- Відразу вийшло?
- Ну, – відповідає той, – спершу людей соромилися, але потім звикли.

- Хворий, а як Ви засинаєте?
- Добре. Рахую до трьох й провалююсь.
- Ти шо, тільки до трьох!!!
- Ну… інколи до пів четвертої.